Підготовка і зберігання гістологічних препаратів

Гістологічні лабораторії є спеціалізованими підрозділами в медичних і науково-дослідних установах, які займаються вивченням тканин та клітин організму. Вони проводять гістологічні дослідження для діагностики захворювань, наукових досліджень та навчання. Однією з таких процедур є виготовлення гістологічного препарату. Процес взяття матеріалу у живої людини називається біопсією. Ось кілька основних причин, чому це потрібно:

1. Діагностика захворювань: Гістологічний аналіз дозволяє виявити патологічні зміни в тканинах, що допомагає у діагностиці різних захворювань, таких як рак, запальні процеси, інфекційні захворювання та інші патології.
2. Вивчення структури тканин: Гістологічні препарати дають можливість вивчити мікроскопічну структуру тканин, зрозуміти їхній нормальний стан та функціонування. Це є основою для порівняння з патологічними станами.
3. Наукові дослідження: Використовується для вивчення біологічних процесів на клітинному та тканинному рівнях. Це включає дослідження розвитку тканин, регенерації, взаємодії клітин, ефектів лікарських засобів і багато іншого.
4. Освітні цілі: Гістологічні препарати є важливим інструментом у навчанні студентів медичних і біологічних спеціальностей, допомагаючи їм зрозуміти мікроскопічну анатомію та патологію тканин.
5. Судово-медична експертиза: Гістологічні дослідження використовуються у судовій медицині для встановлення причин смерті або виявлення слідів хвороб і пошкоджень у випадках судових розслідувань.

Виготовлення гістологічних препаратів забезпечує точність і детальність вивчення тканин, що є незамінним у багатьох сферах медицини та біології.

Етапи виготовлення гістологічного препарату та необхідні для цього хімічні реактиви

Виготовлення гістологічних препаратів включає кілька важливих етапів, кожен з яких відіграє ключову роль у забезпеченні якісного аналізу тканин. Ось основні етапи:

1. Фіксація

Фіксація є першим і найбільш критичним етапом, що запобігає розпаду тканин і зберігає їх структуру. Для цього нам знадобиться: 

Формалін (CH₂O) — це водний розчин формальдегіду, який широко використовується в гістології для фіксації тканин. Під час процесу фіксації формалін зупиняє процеси розкладання тканин і зберігає їх структуру на клітинному рівні. Це дозволяє зберігати тканини для подальшого дослідження під мікроскопом. Найчастіше використовуваний фіксатор, зазвичай у вигляді 10% нейтрального буферного формаліну. Формалін проникає в тканини та хімічно зв’язується з білками, що стабілізує структуру тканини і зупиняє ферментативні процеси, які могли б призвести до її руйнування.

Переваги:

• Ефективність: Формалін забезпечує високу якість фіксації і довготривале збереження тканин.
• Швидкість: Процес фіксації відбувається швидко, що мінімізує втрати матеріалу.

Недоліки:

• Токсичність: Формалін є токсичною речовиною, яка може викликати подразнення дихальних шляхів, шкіри та очей.
• Формалін може викликати деяке змінення структури та властивостей білків, що інколи ускладнює інтерпретацію результатів дослідження.

Етанол (C₂H₆O) та метанол (CH₃OH) – Використовуються для швидкої фіксації, зневоднення та фіксації цитологічних препаратів. Етанол застосовується як фіксуючий агент для збереження структури тканин, хоча менш ефективний за формалін у цьому процесі. Етанол використовується в концентраціях від 70% до 100% в залежності від потреби. Метанол рідше використовується як основний фіксатор, як правило, використовується в поєднанні з іншими речовинами, такими як формалін або етанол, для специфічних процедур.

Етанол та метанол є більш безпечними для користувачів порівняно з формаліном, але все одно потребують відповідних заходів безпеки. Вибір фіксуючого агента залежить від конкретних потреб дослідження та типу тканин, що досліджуються.

Глутаровий альдегід (C5H8O2) – Глутаровий альдегід (глутаральдегід) є популярним фіксатором у гістології та електронній мікроскопії. Використовується для електронної мікроскопії завдяки своїй здатності зберігати ультраструктуру клітин. Зазвичай використовують розчини глутаральдегіду у концентраціях від 0,5% до 4%.

 Переваги:

• Забезпечує хороше збереження ультраструктури клітин.
• Можна використовувати в поєднанні з іншими фіксаторами, такими як осмієва кислота, для покращення результатів.

Недоліки:

• Глутаральдегід є токсичною речовиною, тому слід використовувати його з обережністю та в добре вентильованих приміщеннях.
• Може викликати автофлуоресценцію, що може бути проблемою в деяких випадках.

2. Зневоднення

Після фіксації тканину необхідно зневоднити. Для цього використовують серію спиртів з поступовим збільшенням концентрації (70%, 80%, 90%, 95%, 100%).

Спирти (етанол, метанол, ізопропанол): Використовуються у послідовності зі збільшенням концентрації (від 70% до 100%) для видалення води з тканин.

3. Прояснення

Після зневоднення тканину обробляють прояснюючими речовинами, щоб замінити спирт і підготувати тканину до заливки в парафін.

орто-Ксилол (C8H10): о-Ксилол є органічним розчинником, широко використовуваним у гістології. Застосовується після зневоднення для заміщення спирту та підготовки тканини до заливки в парафін. Властивості: Ксилол є ефективним розчинником для парафіну, який використовується для інфільтрації та заливки тканин, а також робить тканини прозорими, що полегшує їх подальше забарвлення і аналіз під мікроскопом.

Переваги:

• Ефективність: Швидко і ефективно видаляє парафін з тканинних зрізів.
• Сумісність: Добре працює з багатьма забарвлювальними методами, такими як гемалум-еозин (H&E).

Недоліки:

• Токсичність: Ксилол є токсичним і може викликати подразнення шкіри, очей та дихальних шляхів. Робота з ксилолом вимагає використання захисних засобів і добре вентильованих приміщень, тож рекомендуємо використовувати витяжну шафу.

4. Імпрегнація та заливка в парафін

На цьому етапі тканина просочується розплавленим парафіном, який проникає в усі її порожнини. Після цього зразки заливають у парафінові блоки, що дозволяє їх зручно різати.

Парафін: Парафін є одним з основних матеріалів, використовуваних у гістології для заливки тканин. Використання парафіну дозволяє отримати тонкі зрізи тканин, які можна досліджувати під мікроскопом. Парафін має достатню твердість, щоб забезпечити стабільність тканинного блоку під час різання на мікротомі. Зазвичай плавиться при температурі близько 56-58°C, що дозволяє інфільтрувати тканини без значного пошкодження їх структури.

Переваги:

• Збереження структури: Парафін добре зберігає морфологію тканин, дозволяючи отримувати чіткі гістологічні зрізи.
• Тривале зберігання: Тканинні блоки, залиті в парафін, можуть зберігатися протягом тривалого часу без значних змін структури.
• Сумісність: Парафінові зрізи сумісні з багатьма забарвлювальними методами.

Недоліки:

• Трудомісткість: Процес заливки тканин в парафін вимагає кілька етапів, включаючи фіксацію, дегідратацію, просочування і заливку.
• Крихкість: Тонкі зрізи можуть бути крихкими і легко ламатися.

5. Мікротомія

З парафінових блоків за допомогою мікротома роблять тонкі зрізи товщиною 3-5 мікрометрів, які потім накладають на предметні скельця.

6. Фарбування

Це один з найбільш важливих етапів, який дозволяє диференціювати різні структури тканин. Також використовуються спеціалізовані методи фарбування для виявлення специфічних компонентів.

Гематоксилін (C16H14O6): Гематоксилін є одним з найбільш поширених барвників, що використовуються в гістології для забарвлення тканинних зрізів у синьо-фіолетовий колір. У поєднанні з еозином він утворює метод забарвлення H&E (гематоксилін-еозин), який є стандартним для багатьох гістологічних досліджень.

Переваги:

• Контрастність: Гематоксилін надає високу контрастність між ядрами клітин і цитоплазмою, що спрощує візуалізацію та аналіз тканин.
• Тривале зберігання: Забарвлення гематоксиліном зберігається тривалий час без значного вицвітання.

Недоліки:

• Час фіксації: Процес забарвлення може займати тривалий час і потребує точного контролю умов.
• Неоднорідність: Може виникати нерівномірне забарвлення, що вимагає додаткових коригувань.

Альтернативи:

• Гематоксилін Майєра: Має м’якший ефект і використовується для спеціальних типів тканин.
• Гематоксилін Харріса: Швидко діє і забезпечує інтенсивне забарвлення.

Гематоксилін є незамінним барвником у гістології, який забезпечує високу контрастність і деталізацію структури клітин, що робить його важливим інструментом для діагностики і досліджень.

Еозин (динатрієва сіль) (C20H6Br4Na2O5): Забарвлює цитоплазму і деякі внутрішньоклітинні структури у рожевий колір. Еозин Н є кислим барвником, що використовується в гістології для забарвлення цитоплазми, сполучної тканини та інших клітинних структур у рожевий або червоний колір. Він зазвичай використовується в поєднанні з гематоксиліном у методі забарвлення H&E (гематоксилін-еозин).

Властивості:

• Кислий барвник: Еозин взаємодіє з основними (лужними) компонентами клітин, такими як цитоплазматичні білки.
• Рожевий або червоний колір: Еозин забарвлює цитоплазму, колагенові волокна та еритроцити в різні відтінки рожевого або червоного.

Переваги:

• Висока контрастність: Еозин забезпечує хороший контраст із синьо-фіолетовим забарвленням гематоксиліну, що полегшує візуалізацію різних клітинних структур.
• Швидке забарвлення: Процес забарвлення еозином є швидким і легко керованим.

Недоліки:

• Чутливість до рН: Забарвлення еозином може змінюватися залежно від рН розчину, що вимагає точного контролю умов.
• Неоднорідність: У деяких випадках еозин може нерівномірно забарвлювати тканини, що потребує додаткових коригувань.

Еозин є важливим компонентом методу H&E, який є стандартом для багатьох гістологічних досліджень. Він дозволяє чітко візуалізувати та розрізняти різні клітинні структури, що є ключовим для діагностики та досліджень тканин.

Еозин забезпечує високу контрастність і деталізацію, що робить його незамінним інструментом у гістології для дослідження клітинної та тканинної структури.

Також, під час етапу фарбування можуть використовуватись:

• Трифенілметанові барвники (наприклад, метиленовий синій – формула C16H18Cl4N3S·3H2O): Використовуються для спеціалізованих методів фарбування.
• Судан III та Судан IV: Використовуються для виявлення ліпідів.

7. Монтування

Пофарбовані зрізи накладають на предметні скельця і покривають покривними скельцями з використанням монтувальних середників.

• Канадаський бальзам: Класичний монтувальний середник, що використовується для накладання покривних скелець.

8. Аналіз під мікроскопом

Готові гістологічні препарати досліджують під світловим або електронним мікроскопом, що дозволяє вивчити мікроскопічну структуру тканин і виявити можливі патологічні зміни.

Висновок: Ці етапи, як і перелік хімічних реактивів можуть змінюватися в залежності від специфіки дослідження і типу тканини, але основний принцип залишається незмінним: фіксація, обробка, розрізання, фарбування і аналіз. 

Незмінною залишається також якість хімічної продукції, яку пропонує ТОВ “Сфера сім”. У нас є багатий досвід роботи з лікарнями, клінічними лабораторіями, науково-дослідними експерто-криміналістичними центрами (НДЕКЦ), лабораторіями ветеринарної медицини та з іншими приватними та державними закладами, що займаються виготовлення гістологічних препаратів. Наша лабораторна хімія відповідає своїй класифікації, що підтверджено відповідними сертифікатами, тож Ви можете не переживати за якість лабораторних досліджень.

Зберігання гістологічних препаратів

Зберігання гістологічних препаратів є важливим аспектом для забезпечення довготривалої збереженості зразків та можливості повторного аналізу. Правильне зберігання гарантує, що тканинні зрізи залишаться в доброму стані для подальшого вивчення та діагностики. Основні принципи зберігання гістологічних препаратів:

Температурні умови та упаковка:

• Парафінові блоки: Зберігати при кімнатній температурі (близько 18-25°C) у сухому місці. Температура не повинна перевищувати 27°C, оскільки це може призвести до розм’якшення парафіну.
• Забарвлені зрізи: Зберігати в сухих умовах при температурі 4-25°C. Оптимально використовувати спеціальні контейнери або коробки для зберігання мікроскопічних препаратів.

Додаткові рекомендації:

1. Вологість: Зберігати зразки у середовищі з низькою вологістю, щоб запобігти появі плісняви та деформації зрізів. Оптимальна вологість для зберігання становить 30-60%.
2. Етикетування: Використовувати надійні етикетки з чіткими та стійкими до стирання написами, щоб уникнути плутанини при подальшому використанні зразків.
3. Захист від світла: Зберігати зразки в темному місці або використовувати непрозорі контейнери, щоб уникнути впливу ультрафіолетових променів, які можуть призвести до вицвітання барвників.
4. Періодичний огляд: Регулярно перевіряти стан зразків, щоб вчасно виявляти та усувати можливі проблеми.
5. Контроль умов зберігання: Використовувати гігрометри та термометри для моніторингу умов зберігання, забезпечуючи їх відповідність оптимальним параметрам.
6. Відновлення зрізів: У разі потреби зразки можна повторно зневоднити і залити в парафін, але це може призвести до деяких змін у структурі тканин.

Правильне зберігання гістологічних препаратів є ключовим для збереження їх якості та можливості повторного використання в діагностичних та дослідницьких цілях.

Де купити хімреактиви для гістологічних досліджень?

Купити хімічні реактиви для гістології з доставкою по Україні пропонуємо у нас. Компанія “Сфера сім” пропонує до Вашої уваги широкий асортимент лабораторних реактивів, гарантує швидкі відправлення, а також високу якість отриманої продукції.